З листування Л. Биковського з Є. Бачинським.pdf

україніка в архівах світу

193

огляди джерел та документальні нариси

о. Юрій Мицик

З листування л. Биковського

З Є. БачинськиМ

Видатний український вчений (бібліограф та історик книги) і гро-

мадський діяч лев Биковський (10.04.1895–11.01.1992) народився в

с. Вільхівка Звенигородського повіту тодішньої київської губернії у

мішаній православно-католицькій родині (охрещений як православ-

ний). Закінчив комерційну школу у Звенигородці (1912), навчався у

Політехнічному і лісовому інститутах Петербурга (1912–1915), укра-

їнському державному університеті в кам’янці-Подільському (к. 1919 –

поч. 1920), і вже тоді почав листуватися з михайлом грушевським,

хоч це був лише епізод його біографії. Під час Першої світової війни

служив у армії, опинився аж у трапезунді (трабзоні) в туреччині, де

став співзасновником тамтешньої української громади. * Потім працю-

вав у національній бібліотеці україни при Вуан, у видавництві “дру-

кар”, брав участь у становленні уаПЦ. Побачивши, що несе українцям

більшовицька москва, у листопаді 1921 р. Биковський емігрував до

Польщі. у 1922–1927 рр. вчився на економічно-кооперативному від-

ділі української господарської академії в Подебрадах. Влітку 1924 р.

до цього вузу прибув з візитом відомий євангелістський пастор Павло

крат (1882–1952) і під впливом його проповідей Биковський змінив

конфесійну приналежність, навіть став одним із 11 засновників Поде-

брадського відділу українського Євангельського об’єднання. Восени

1928 р. він – бібліотекар у Публічній Бібліотеці у Варшаві (нині – на-

ціональна бібліотека). Перебував на цій посаді до осені 1944 р., напи-

савши там свої перші визначні праці. разом з Юрієм липою заснував

український Чорноморський інститут у Варшаві (1938–1939), також

морський, суходольний і океанічний інститути.

Під час Варшавського повстання 1944 р. Биковський дивом уник-

нув загибелі, потім виїхав до німеччини, де його й застало закінчення

другої світової війни. Певний час перебував у таборах “діПі” (перемі-

щених осіб) та біженців, займаючись там у міру можливості науковими

* у відділі періодики національної Бібліотеки україни ім. В. Вернад-

ського зберігається примірник (№ 13) газети “Вісти української громади у м.

тра пезунді” від 21.07.1917 р., в якій опубліковано, зокрема, іі універсал Цен-

тральної ради.

194

україніка В архіВах сВіту

та церковними справами. Зокрема, був причетний до видання серії “Бі-

бліотека українського євангеліка” (ч. 1–25), написав у співавторстві з

м. гільтайчуком брошуру “українське Євангельське Видавництво” та

ін. 22 березня 1946 р. у Франкфурті-на-майні померла дружина л. Би-

ковського – маврикія з Ґочалковських 1 . Це посилило прагнення Би-

ковського якнайшвидше покинути зруйновану й голодну німеччину,

де його, як і будь-кого з біженців, щомиті могли витягти “на родіну”

чіпкі лапи нкВд. Восени 1946 р. його долею впритул зайнявся “аме-

риканський комітет для рятування скитальців”, але отриманий дозвіл

на виїзд до сШа чомусь не дійшов за призначенням. тільки візит його

доброго знайомого з часів навчання у Празі – пастора Василя кузіва

(1887–1958) – до табору у Вісбаден – кастелі (майнц кастель), де пе-

ребував Биковський, зрушив справу з місця. Завдяки допомозі пастора

Биковському вдалося виїхати з німеччини до сШа (травень-червень

1948 р.) і осісти у нью-Йорку 2 . Це стало помітною подією в релігійному

та науковому житті української громади нового світу, про це писали

емігрантські газети 3 . Биковський одразу включився в життя української

еміграції, був одним із організаторів української Вільної академії наук

(уВан), членом редколегії українських наукових видань (“Бібліольо-

ґічний вістник”, “український історик” та ін.), зблизився з провідними

українськими істориками на еміграції, як от: л. Винар, В. дубровський,

м. міллер, В. міяковський, о. оглоблин та ін. Про деяких з них він

потім написав теплі спогади на сторінках “українського історика” 4 .

у серпні 1950 р. Биковський взяв шлюб з марією ковальською

(удовою миколи ковальського – члена Центральної ради і голови

українського національного комітету у Польщі; тіткою проф. миколи

ковальського – видатного українського історика). Восени 1954 р. по-

дружжя переїхало до денверу (штат колорадо), де Биковський працю-

вав у місцевій публічній бібліотеці до виходу на пенсію (1.01.1963 р.).

тут він продовжував активно працювати на ниві української науки.

Всього написав близько трьох десятків книг і понад 200 статей в га-

лузі книгознавства, історії, мемуаристики тощо. л. Биковський помер

у 1992 р. Похований у денвері. марія Биковська ненадовго пережила

свого чоловіка – померла у 1996 році.

л. Биковський провадив широке листування, яке й досі не вивчене

і майже не друковане. З поради вже покійного, на жаль, проф. мико-

ли Павловича ковальського (1929–2006), мого наукового керівника і

племінника марії Биковської, я звернув увагу на кореспонденцію його

родича. у 1999 р. у архіві консисторії уПЦ у канаді мною виявлені

листи Биковського до митрополита іларіона (огієнка), і шість із них

були опубліковані разом з одним листом-відповіддю митрополита 5 .

Під час наступного наукового стажування у канаді (2004) мені вдалося

попрацювати в оттаві, де в рукописному відділі карлтонського уні-

195

україніка В архіВах сВіту

верситету зберігається величезний архів архієпископа уаПЦ (с) Євге-

на Бачинського – визначного українського громадського і церковного

діяча і голови уЧх (українського Червоного хреста), який 70 років

свого життя прожив в еміграції. Про Євгена Бачинського (24.08.1885–

30.10.1978) я подав довідку в одній із своїх попередніх статей 6 , і тому

тут немає сенсу переповідати факти його біографії. Відзначу, що існує

також загальний опис архіву архієпископа Євгена, отже, зацікавлені

можуть звернутися безпосередньо до нього 7 або до перших публікацій

документів із цього зібрання 8 .

у цьому архіві збереглося і листування між архієпископом Євгеном

та львом Бачинським, яке тривало з 1946 по 1978 рр. і налічує кількаде-

сят листів. Воно міститься переважно у досьє (теці) “лев Биковський”,

поруч із вирізками з газет та журналів, які стосуються останнього. серед

вирізок привертають увагу статті л. Биковського, опубліковані в жур-

налі “Визвольний шлях” (торонто). Це – статті: “гончаренкознавство у

1955–1957 рр.” // Визвольний шлях. – 1958.- кн. хіі; “Франкфурт-над-

майном” //Визвольний шлях. – 1957. – кн. хіі. у першій з них йшлося

про дослідження життя й діяльності агапія гончаренка (1832–1916) –

відомого українського громадсько-політичного діяча у сШа й канаді,

у другій містилися переважно автобіографічні замітки.

у цій статті увазі читачів пропонується 12 листів (5 – л. Биков-

ського і 7 – Є. Бачинського), що написані у 1947–1952 рр. Вони про-

ливають світло на життєвий і творчий шлях обох кореспондентів, на-

самперед їхню наукову діяльність у перші повоєнні роки, підготовку

до друку статей і часописів у важких еміграційних умовах. Є тут і дані

щодо діяльності української друкарні у женеві, заснованої м. П. дра-

гомановим, і спроби дослідити її діяльність, що їх невтомно проводив

Є. Бачинський. При публікації листів деякі їхні фрагменти, особливо в

тих, які л. Биковський писав від руки, є нерозбірливими і в такому разі

ми позначили ці місця знаком: (…)*. Відновлені фрагменти беруться у

квадратні дужки:[…]. розділові знаки проставлені згідно із сучасними

вимогами, правопис наближено до сучасного, хоча й збережено певною

мірою авторські риси, наприклад: “люде”, “секретаріят”, “Швайцарія”

тощо. у майбутньому планується видати все листування л. Биковського

з Є. Бачинським, дана стаття є тільки першим кроком на цьому шляху.

1 Биковський Л. Франкфурт-над-майном // Визвольний шлях. – 1957. –

кн. хіі. – с. 1371. своїй дружині він присвятив також окрему брошуру: Би

ков ський Л. маврикія Биковська. – Франкфурт-над-майном, 1946.

2 Боровський в. інж. лев Биковський // Євангельський ранок. – 1996,

листопад–грудень. – с. 6–7.

3 В архіві архієпископа Євгена Бачинського зберігається вирізка од-

нієї з таких газет, що виходила у Вінніпезі (“український голос” (?) від

25.06.1958 р. із статтею “Приїзд брата л. Биковського”, в якій повідомлялось,

196

україніка В архіВах сВіту

що 13.06.1948 р. з німеччини до нью-Йорку прибув л. Биковський, котрого

було представлено як співробітника української Євангельської Церковної

ради в німеччині й особистого приятеля В. кузіва та В. Боровського. також

інформувалося про перші кроки Биковського у новому світі, переказувався

зміст його промови, виголошеної на Богослужінні у нью-Йорку 20.06.1948 р.

4 див. наприклад: Биковський л. “Василь дубровський (1897–1966) //

український історик. – 1966. – Ч. 1–2 (9–10). – с. 92–97; михайло олек санд-

рович міллер, 1893–1968. // український історик. – 1968. – Ч. 1–4 (17–20). –

с. 105–118; наша співпраця: риски до портрету л. Винара // український

історик. – 1981. – Ч. 1–4 (69–72). – с. 17–24.

5 листування митрополита іларіона (огієнка). – к., 2006. – с. 52–61.

6 З кореспонденції кінорежисера Євгена деслава // Пам’ятки. археогра-

фічний щорічник. – к., 2008. – т. 9. – с. 126–168.

7 The Batshinsky Collection Carleton University Library. – Edmonton, 1995.

8 див. напр.: листування леоніда мосендза. – к., 2005. – 115 с.

№ 1

лист Є. Бачинського до л. Биковського

11 вересня 1947 р.

6070

до В[ельми] Ш[ановного] п. льва Биковського

м а й н у к а с т е л ь

Вельмишановний добродію!

не знаю з якої причини і нагоди Ви прислали мені свої і чужі твори 7

штук разом здебільшого на правах рукопису. може Ви чули за мою Бібліоте-

ку і архів? у всякім разі дуже і дуже Вам вдячний за надіслане і прошу ще

прислати. я все перечитав з увагою та цікавістю. одного тільки я не розумію,

чому і яким логічним пишете на виданнях місце “женева”, коли вони ніколи

там не були видані, а навіть зблизька не лежали в рукописах!... спосіб це

мені видається дивним і уводить тільки в блуд рецензента або читача, котрі

направду думають, що видані в Швайцарії.

Питанням про тризуб цікавиться п. довженко з Парижу 1 і варто брошуру

проф. мілера 2 йому вислати. Він м[іж] ін[шим] хоче мати текст закону про

усталення державного прапору, герба і печатки. Чи ці дані були за кордоном

тепер оголошені? В своїм архіві я не маю цих чисел держ[aвного] Вістника.

Ще раз дякуючи за надіслане, залишаюся з правдивою пошаною і радий,

якщо чим можу Вам віддячити.

евген Бачинський, директор уЧх

Пс. Чи висилали мені ще що інше? я одержував:

Бібл[іотека] укр[аїнського] державника Зб[ірник] і

нотатки про тризуб

могила кн[язя] святослава

україна й крим…

маурися Биковська

Варшавська Бібл[іотека] унів[ерситету]

Початки нац[іональної] бібл[іотеки] укр[аїнської] метрополії.

Машинопис. копія.

197

україніка В архіВах сВіту

№ 2

лист Є. Бачинського до л. Биковського.

21 грудня 1947 р.

вісбаден

до В[ельми]Ш[ановного] п. льва БикоВського

Вид[авництво] у[країнського] [морського] с[уходольного]

і о[кеанічного] інститута

В і с б а д е н-к а с т е л ь

Вельмишановний добродію!

Щойно одержав Ваш пакунок з 22 зошитами публікацій інституту. сер-

дечно дякую за ці цінні матеріали, котрі я сподіваюся всі перестудіювати.

разом з попередніми матиму отже 29 зошитів. Чи це всі? Чи не міг би я Вас

просити, якщо можете, надіслати мені ще і мапу україни д-ра олесевича,

котрої у мене немає в моїй колекції модерних мап. В неї були загорнуті кни-

жечки і тому тільки я довідався що вона існує.

Ви на мого листа з 11.9.[19]47 не відповіли, а може він до мене не дійшов,

у всякім разі не знаю, чим можу Вам віддячитися за цей презент?

я Вам потім принагідно напишу свої зауваження після читання окремих

статей.

а тепер дякую ще раз і бажаю при цій нагоді Вам і Вашим співробітни-

кам щасливого нового року і добрих, християнських свят народження хрис-

та спасителя.

З правдивою пошаною евген Бачинський, дир[ектор] у[країнського]

Ч[ервоного] х[реста].

Машинопис, копія.

№ 3

лист л. Биковського до Є. Бачинського

грудень 1947 р.

Високоповажаний пане директоре!

у відповідь на В[аші] останні 2 ласкавих листи маю шану відповісти слі-

дуюче: 1) дуже дякую за поздоровлення й взаємно Вас здоровлю із різдвом

та новим 1948-им роком. 2) З п. довженком я листуюся безпосередньо і по-

відомив його, що в німеччині, на скитальщині, існує спеціальне т[оварист]во,

що видає дитячу літературу і що відомості про все йому потрібне в цій справі

може одержати в секретаріяті укр[аїнської] Вільної академії наук (Augsburg,

Bayern, Somme Kaserne, Block IV, Zim[mer] 19, prof. W. Porskyj). 3) Подав,

з огляду на відсутність підручників, йому короткі вказівки в справі веден-

ня рухомих бібліотек 4) я надіслав Вам повідомлення, що їх маємо ін (…)*

більшістю (?) розгублені під час мандрівок або вичерпані, нові надалі будемо

висилати. 5) мапу олесіюка буду старатися Вам надіслати, але тексту до неї

вже не маю! Зверніться в цій справі до самого автора (Dr. T. Olesіjuk, 617 East,

6 Str., 15 Apt. New - York-City, 9 (N. J.) U.S.A.). 6. Віддячити нам можете, пи-

шучи статті і причинки на теми, що нас цікавлять, напр[иклад] – і. українці

в Швайцарії, від найдавніших часів донині (з документами, фото і т.п.). іі.

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika: